Навіть при гарних стосунках щось може піти не так: річ зламалася, орендар затримався на два дні, у кейсі бракує зарядки. Ось що передбачає Цивільний кодекс і чому акт приймання-передачі — ваш головний документ.
Навіщо акт, якщо є договір
Договір фіксує, про що сторони домовилися: яка річ, на який строк, за скільки. Акт фіксує, що сталося насправді: у якому стані і з якою комплектацією річ передали, а потім повернули. Більшість суперечок в оренді — саме про стан і комплектацію, тому без акта договір залишається половиною захисту.
Що має бути в акті
- Дата, час і місце передачі, номер договору.
- Комплектація списком з позначками «є / немає».
- Стан речі: опис і фото з датою. Для генератора — ще й моточаси й рівень пального, для зарядної станції — рівень заряду.
- Зауваження або позначка «без зауважень» і підписи обох сторін.
Під час повернення заповнюють такий самий акт. Порівнявши два акти, видно, що змінилося за час оренди. Повний зразок — на сторінці «Договір».
Якщо річ зламалася
- Спершу — повідомити. Орендар одразу повідомляє власника і не ремонтує річ самостійно без згоди.
- Хто ремонтує. Поточний ремонт речі робить наймач за свій рахунок, капітальний — наймодавець, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 776). Для побутових речей це розмежування не завжди очевидне, тому в нашому шаблоні договору воно уточнене: дрібний догляд (очищення, заряджання) — за наймачем, ремонт несправностей, що виникли не з його вини, — за наймодавцем.
- Погіршення з вини наймача. Якщо річ погіршилася з вини наймача, він має усунути це погіршення. Якщо річ неможливо відновити, наймодавець має право вимагати відшкодування збитків (стаття 779).
- Знос — не вина. За погіршення через нормальне зношення або через упущення наймодавця наймач не відповідає (там само).
Саме тут акт з фото вирішує все: якщо подряпина була на фото під час видачі, її не можна поставити в провину орендарю. А якщо корпус був цілий на фото видачі і тріснутий на фото повернення — питання «хто винен» стає набагато простішим.
Якщо річ повернули пізно
- Неустойка. Якщо наймач не повертає річ після закінчення договору, наймодавець має право вимагати сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (стаття 785, частина друга). Тобто день запізнення коштує як два дні оренди.
- Ризик. Наймач, який затримав повернення речі, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження (стаття 772). Якщо під час прострочення з річчю щось сталося навіть без його вини — відповідати доведеться йому.
Тому найпростіше рішення — продовжити оренду заздалегідь за згодою власника, а не «повернути трохи пізніше».
Строки для претензій
До вимог про відшкодування збитків, завданих пошкодженням речі, застосовується позовна давність в один рік. Для вимог наймодавця вона починається з моменту повернення речі наймачем (стаття 786). Але чим пізніше заявлено претензію, тим важче її довести. Зауваження варто записувати в акт повернення одразу.
Практичні поради
- Фотографуйте при хорошому світлі й з однакових ракурсів під час видачі й повернення.
- Для техніки записуйте показники: моточаси, заряд, пробіг — якщо є.
- Не підписуйте акт «без зауважень», якщо щось бачите, — навіть якщо незручно.
- Якщо сталася поломка, домовтеся письмово, хто і де ремонтує, до того як нести річ у сервіс.
- Не затримуйте повернення: подвійна плата і ризик за річ — на вас.
На практиці знадобляться практичний чекліст акта з фото — які кадри зробити й що записати — і покроковий план при поломці для орендаря й власника.
Це загальна інформація, а не юридична консультація. У складних випадках порадьтеся з юристом.